Інформація

Танець рівноваги, ГРА із ГРАвітацією, вид спорту, хоббі, боротьба зі страхом, подолання перешкод і стиль життя - це все скелелазіння.
Його відносять до екстримальних видів спорту. Заняття ним потребує спеціальної підготовки.
Спортивне скелелазіння поділяють на такі підвиди:
1) Складність - лазіння по скелям (або штучному рельєфі, скелелазному стенді) із застосуванням страховки. До страховки відносять: стаціонарні точки - шлямбури (гаки), в які вщеплюють спеціальний вид спорядження - "відтяжки"; мотузку; страхуючий пристрій, який використовує людина (так званий "напарник"), що страхує скелелаза; індивідуальне спорядження - скельні туфлі або скельники (спеціальне взуття), система (обв'язка, до якої прив'язують мотузку), магнезія (порошок, який блокує пітніння долонь) і мішечок для магнезії.
2) Болдерінг - комплекс коротких, складних перехватів. Лазіння здійснюють в болдерінгових залах, на скелелазних тренажерах висотою до 5 м і на природі, на скелях, висотою до 8 м. Для страховки використовують м'які мати (у залі), на природі - інший вид матів - крашпеди. Напарник підстраховує лазаючого так званою "гімнастичною страховою". Зі спорядження тут використовують скельники і магнезію.
3) Швидкість - лазіння на час на штучному і природньому рельєфі. Спорядження: скельники, система, магнезія, мотузка, страхуючий пристрій, стаціонарний карабін, або кільце, через яке проходить "верхня" страховка.

Словникова інформація

 

Скелелазіння — вид спорту, який полягає у вільному лазінні по природному (скелі) або штучному (скалодром) рельєфі. Це самостійний вид спорту, який вийшов із альпінізму й нерозривно пов'язаний з ним.
Різниця між альпінізмом і скелелазінням в тому, що в скелелазінні, як правило, є постійні (статичні) точки опори - гаки (шлямбури), які забиті у скелю, а у альпізмі навпаки, всі точки страховки, як правило, є тимчасові (френди, закладки, камалоти тощо), а також що альпінізм, на відміну від скелелазіння, дозволяє лазання із застосування спеціальних інструментів та додаткового спорядження.

Боулдерінг (англ. bouldering — лазання по валунах) — різновид спортивного скелелазіння. Полягає в проходженні серії коротких, але дуже складних трас.
На відміну від інших видів скелелазання здійснюється без використання мотузок, карабінів і інших страхувальних пристосувань. Для страховки використовуються спеціальні мати — крашпеди, також напарник, стоячи знизу, страхує гімнастичною страховкою.
Змагання й тренування по боулдерінгу можуть проходити як на природному рельєфу, так і на штучному. Маршрути в болдерінгу називають "проблемами".